Книга / твір

Якщо я світу дико знадоблюсь, він покличе мене назад.

Дружба з підлабузниками та прилипалами до чужого багатства нічого не варта.

Ох вже цей Нью-Йорк. Його й любиш, і ненавидиш. Все в ньому тисне на психіку - і хороше, і погане. Вічні перегони. Тут ти мчиш з гори, там твоя душа мчить кудись. Тут газет практично не читають. Забуваєш, що десь іде війна, люди вбивають один одного в джунглях. У Нью-Йорку розкриєш«Таймс», і тобі стає ніяково від того, що ти в безпеці, добре нагодований, спиш у м'якому ліжку; ти починаєш соромитися свого благополуччя. Надворі заглядаєш у обличчя людей і питаєш себе — як вони живуть з таким почуттям?

Всі люди чогось хочуть, Алейно. І знаючи, чого хоче та чи інша людина, ви отримуєте поняття, хто він і як ним керувати.

Ми повинні прощати егоїстів. Вони невиліковно хворі.

Читанню вчать як всьому іншому: освоюючи абетку, досліджуючи зв'язки, розуміючи цілі та оцінюючи кошти, але головне - ставлячи себе на місце автора. Щоб стати хорошим читачем, треба бути письменником, чи хоча б побути з ним.

Потім вона почала проповідувати про пекло, а я візьми та й скажи, що добре б туди потрапити.

Навіть якщо він знає, що далі йти не можна, він все одно зробить ще один крок. Очевидно, саме цей крок для нього найголовніший.

Саме так почуваєшся, коли живеш справжнім життям. Сидиш поряд з іншою людиною, і тебе розуміють, все розуміють, і нічого не оцінюють, і не можуть без тебе обійтись.

Мені треба вирвати з серця здатність любити.