Книга / твір

Трудний перший крок І нудний перший шлях.

Вона була у цих предметах. Була у цьому ароматі. Але не було її.

Я один. Вечір. Легкий туман. Небо задернуте молочно—золотистою тканиною, якби знати: що там вище? І якби знати: хто я, який я?

Так, я все мріяла про свободу... а потім переконалася, що наше жіноче щастя нерозлучне з неволею.

Щоб жінка не переживала через розрив, чоловік повинен бути або неймовірно нудним або повним ідіотом. Я хочу сказати, що багато жінок страждають, коли ви кидаєте їх. Може, вони цього просто не показують. Гордість і таке інше.

Роботу не на плечі — на душу...

О, триклятий прогрес! О, огрядна, усипана кров'ю, але мальовнича гора всесвітньої історії!

Ні перед ким так не боєшся, як перед дітьми та дівчатами. Занадто багато відокремлює нас від тих та інших. Незрозуміло, як перервати мовчання та пристосуватися до їхнього рівня.

Добрі і лагідні недовго пручаються і хоч зовсім не дуже відкриваються, але від розмови ухилитися ніяк не вміють: відповідають скупо, але відповідають, і чим далі, тим більше, тільки самі не втомлюйтеся, якщо вам треба.

Я розглядаю прохання, враховую побажання, і навіть зрідка здатна поступитися вимогам, але не потерплю, якщо мені наказуватимуть, як служниці.