Книга / твір

Друзі можна розділити на дві категорії. Одні раптом виникають із вашого оточення і на якийсь час стають частиною вашого життя. Як у старомодних танцях зі стрічками. Вони проносяться крізь ваше життя, так само, як ви через них. Декого запам'ятовуєте, інших забуваєте. Але існують й інші, не такі численні, яких я назвала б«обраними»; з ними вас пов'язує справжня взаємна прихильність, вони залишаються назавжди і, якщо дозволяють обставини, супроводжують вас все життя.

... почуттям на самоті вільніше.

Але зовсім і не потрібно бути особливо неприємним, щоб нагнати на людину тугу, - хороша людина теж може зіпсувати настрій.

Люблю тишу після відходу гостей. Стільці зсунуті, подушки розкидані, — каже, що люди добре провели час. Але повертаєшся в спорожнілу кімнату, і завжди приємно, що все скінчилося, що можна розслабитися і сказати: ось ми й знову самі.

Пам'ять та увага дуже вибіркові.

Коли мене запитують, чи створив Всесвіт Бог, я говорю, що це питання не має сенсу. До Великого вибуху часу не існувало, тому Бог не мав часу для її створення.

— А що треба робити, щоб у старості було про що згадати? — Все просто: щоб було про що згадати у старості, у молодості не треба озиратися.

Найвідчайдушніші сміливці — це, як правило, люди позбавлені уяви.

Мовчання — гарна зброя.

У кімнаті твоїй чистота і порядок, але душа твоя брудна, як стайня.