Книга / твір

Те, що раптом я сама для себе стала такою приємною громадою, відкрило мені нові горизонти.

Той, хто не читає, нічим не кращий за того, хто не вміє читати.

Все, що відбувається в земному світі, є виконання намірів якогось незбагненного для нас розуму, який нехай важкими для розуміння шляхами і маневрами, але врешті-решт спрямує все до добра, тобто до радісного для нас результату. За кожним з нас наглядає добрий, лише здається суворим провидіння, яке не дозволить, щоб ми стали гральним м'ячем надпотужних і нещадних сил природи; навіть смерть є зовсім не знищення, не повернення до неорганічної мляві, але початок нового виду існування, що веде шляхом вищого розвитку.

Життя набуває сенсу, якщо ми самі надаємо його йому. Спочатку треба почати діяти, за щось взятися. А коли потім роздумуватимеш, відступати пізно — ти вже зайнятий справою.

І подумати тільки, до чого я був дурний - уявляв, якщо хтось займає високі пости і живе в гарних будинках і в нього є освіта і рахунок у банку, значить, це люди гідні!

Я дівчина глибоко порядна, яка має абонемент у ЗАГС.

Лінії сексу по телефону, групи взаємної підтримки тяжкохворих і подібні до них — це все не що інше, як школа, в якій люди вчаться майстерно розповідати свої історії. Розповідати вголос. Іншим людям. Причому не просто шукати і знаходити якісь ідеї, а по-справжньому перевтілюватись.

Ти зайнятий справами, ти мрієш про щось бажане, Про завтрашній день міркуєш, наче про це, Наче вся вічність лежить у тебе попереду... А серце раптом - раз! - І спіткнулося в грудях.

Вранці я нічого не міг їсти. Тільки випив дві чашки чаю з хлібом та олією, з картоплею та сосискою. Потім пішов до школи.

Ну як поясниш дитині, що іноді доводиться кидати свій багаж?... Вона все одно не зрозуміє і побіжить у палаючу хату рятувати ляльок або плюшевого ведмежа.