Книга / твір

Сміливий тільки той, у кого правда. А хто не має правди, той просто нахабний, от і все.

Жінка розумна, але ніколи не буває розумна простодушно: їй увесь час хочеться блиснути, спантеличити.

Батьківщина, сім'я, віра, закон — усе це було для нього не просто порожніми словами, а й наскрізь фальшивими поняттями, що сковують, задушують людину. Страх - ось єдина реальність, яка має сенс.

Хоча серце його, як нам відомо, було вже зайняте, але молода красуня завжди мала право на його уяву.

Адже головний, найсильніший біль, може, не в ранах.

- Кетрін, - сказав він. Він усе ще усміхався. - Так. - Вона нахилялася ближче. - Кетрін... - Так, Дамон? - Йди до біса.

Правду ж кажуть – у щасливому шлюбі дівчата розквітають.

Нещасливе кохання — це як... біль у горлі. Цілком сумісна з життям, просто неприємно, але й не думати про неї неможливо. Допомагає ненадовго чай з лимоном і медом, а ще час і мовчання. Коли говориш, тільки болючіше стає — навіть дихання перехоплює.

Людина, про яку думаєш чи говориш, завжди трохи присутня.

Єдиний спосіб привести свій шлюб до успіху - це сприймати його як довгострокову інвестицію і продовжувати вірити в нього, навіть коли настають лихоліття, доходи падають, а акціонери киплять від обурення.