Книга / твір

Хороших новин доводиться чекати, погані приходять самі. За останні чверть століття наше культурне життя прийшло чимало бід, і одна з них — катастрофічне зниження читачів художньої літератури.

Якщо колись настане день, коли ми не зможемо бути разом, збережи мене у своєму серці, і я буду там навіки.

У розвитку свідомості закладено зраду. Іншого шляху немає. Не можна чогось прийти, не залишивши чогось позаду.

Хороші спогади не повинні бути швидкоплинними.

Якщо у відсутності людини ви абсолютно байдужі до неї, а її присутність п'янить вас щастям, що ж відбувається насправді?

— А ви ж, Містігрісе, неабияка каналія. - Пане, ви мені лестите! Я всього лише ваш відданий слуга і готовий покласти життя.

Я був, як птах. Як птах, який може літати. Вона ходить по землі, бо їй і так добре, але якщо захоче... щойно захоче, тоді злетить.

Ніяке падіння не може тривати нескінченно, рано чи пізно людина досягає дна прірви і або гине, або намагається вибратися.

Не має значення, яка в жилах тече кров… Не має значення, хто твої батьки, та хоч сам Ваал Гал! Важливо, що в тебе всередині. У всіх нас від народження є дві руки. Дві чудові, сильні руки - їх можна опустити в безсиллі або залити по лікоть кров'ю... А можна покласти в них цілий світ.

Найголовніший час – це час зараз. Найголовніші люди - це люди, які зараз поряд. Найголовніша дія – це зробити їм добре.