Джон Апдайк

Мимоволі засумнієшся, чи годяться люди в міру всіх речей. Адже ми й себе не в змозі до ладу виміряти. Ми — єдині тварини, які роблять помилки.

…Любовного зв'язку нудно таїтися, хочеться поділитися захопленням з навколишнім світом.

Є в нас струни, які має зачепити хтось збоку.

Важко жити в цьому світі, тому що дияволи аж надто старанно в ньому працюють, вносячи плутанину і все перекручуючи.

У кохання своя мораль, вона не прощає боязкості.

Чоловікам необхідно грати зі смертю, щоб зробити її не такою жахливою, коли вона прийде.

Батьківство - найвразливіше місце чоловіка, у поводженні з яким потрібна особлива обережність.

... адже нашими іменами користуються зручності для інших людей, а для нас вони існують на самому краю свідомості, для якого ми щось занадто величезне і неясне, так що не вкладається в іменах...

Страх, що посилюється з кожним днем ​​свідомість, що твоєму тілу залишилося на землі лише готуватися до смерті, — зачиняє двері в сон.

Моторошна порожнеча її очей акуратно обведена тушшю.