Книга / твір

Людям, які з тебе знущаються ти віриш, а тим, хто до тебе по-доброму вірити не хочеш?

Чи не втрата важлива. Біль – ось що важливо. Якщо не болить, втрата не має значення.

Ми приходимо у цей світ не для того, щоб розважатися. Не кожному можна подарувати свою дружбу, а тим паче довіру.

Існує приказка, що той ще не жив повним життям, хто не знав бідності, любові та війни.

Вона сідає на підлогу, чистить калоші і думає, що добре було б засунути голову у велику, глибоку калошу і подрімати в ній трошки... І раптом калоша росте, пухне, наповнює собою всю кімнату...

За перше доведеться нести відповідальність, а друге — безрозсудно. Луї завжди вважав, що нерозсудливість – його друге я.

Ніколи не знайоми своїх друзів між собою. Особливо хлопчиків та дівчаток. Це гірше, ніж опинитися між двома вагонами під час зчеплення. Куди не смикнешся — все одно притисне і кругом опинишся винен.

Якщо суспільство позбавлене волі, це означає, що живе без ідеалів, без горіння думки, які мають ні основи творчості, ні віри у майбутні йому долі.

Тому Леонардо міг бажати тільки висловити, що те, як люблять люди, не є справжнє, безперечне кохання ; що має любити так, щоб спочатку придушити пристрасть, піддати її роботі думки і лише тоді дозволити розвинутися почуття, коли воно витримало випробування розуму.

Якщо люди злі, то для початку сварки достатньо і найменшої краплі.