Книга / твір

— Поттер перервав мене на тому, що в журналі у професора Люпіна не записано тем, які ви пройшли... — Сер, ми пройшли боггартів, червоних ковпаків, повзучих водяних та гріндилоу, — перебила Снегга Герміона. — Сьогодні ми мали приступити... — Помовчіть, міс Грейнджер, — обірвав її Снегг. — Я не питав, що ви пройшли. Мені лише хотілося вказати на безладність професора Люпіна.

Любіть і будьте коханими, а«штамп» додасться!

Нічого більше не треба для щастя, — думав він, — умій тільки зупинитися вчасно, не заглядати в далечінь.

Насолода приїдається. Кислі фрукти та колкі жінки додають життя гостроти.

Повітря Англії – повітря волі. Це найбільше завоювання та гордість англійців. – І при цьому, – подумав він, – вони володіють рабами в інших країнах.

Так, приємно... Але невдовзі після виходу в море Стало ясно, що їхній капітан З моряцьких наук знав єдиний трюк — Балабонити на весь океан.

Усі магазини продавали різне, але все одно: сюди люди приходили, щоб собі купити нових себе. Купували сукні, думаючи, що разом із ним нове струнке тіло отримають. Купували туфлі, бо кожна пара була попелюшкіна. Усередині години за сто доларів була пружинка, яка самоповагу підводила. І всі усмішні магазини продавали щастя. Люди на щастя були готові спускати всю зарплату і ще в кредит його набирати.

Сподіваючись знайти того, хто зрозуміє тебе, ти станеш безжалісною від розчарувань.

Мені вони не здалися дурними. Їх просто не навчили висловлювати свої думки.

Ніхто не може вибирати своїх дітей та гнути їх, куди йому хочеться. Навіть якщо їм від цього не боляче. Навіть якщо він правий – це негарно.