Мудрі цитати

Прокляте дев'ятнадцяте століття, прокляте виховання: не можу стояти, коли чоловіки сидять.

Вона виглядала просто незрівнянно! Відчувалась у ній якась стрімкість, неприборканість.

Поганий світ! Найгірше в ньому - це я! Господи, чому я не чоловік? Чому я не дурниця? Ось ти, ти дурніший за мене, не набагато, але все-таки, а вільний гратися, поки не набридне, а потім змінити обстановку і знову гратися, вільний розважатися з дівчатами, не заплутуючи в мережі емоцій, вільний думати все, що завгодно, і ніхто тебе не засудить. А я — розуму в мене хоч греблю гати, але я прикута до тонучого корабля невідворотного заміжжя. А за кого? Для більшості чоловіків я занадто розумна, а тим часом, щоб привернути їхню увагу, змушена спускатися до їхнього рівня, тоді вони хоч отримують задоволення, можуть поставитися до мене заступно.

Чоловіки думають, що дівчата подібні до книг – якщо обкладинка не приваблює, то й читати не варто.

Ласкаве слово солодше за мед.

До чого тоді терпіти старість, якщо нічого, крім незручностей та мук, вона не дає? Навіщо шукати якусь особливу, високу правду і службу, коли вся правда в тому, що користі від тебе немає зараз і не буде потім, що все, для чого ти приходив у світ, ти давно зробив, а вся твоя теперішня служба — докучати іншим.

Є деякі речі, в яких ніхто не може допомогти. Іноді люди вмирають від того, що хтось робить щось... вірніше, хтось не робить чогось. Дуже багато людей помирають через це.

Життя - це біль. Я щоранку прокидаюся з болем, ходжу на роботу з болем! Сказати, скільки разів мені хотілося послати все до дідька, звести рахунки з життям?

... я не можу дозволити собі, щоб у моїй машині на задньому сидінні валялася книга з назвою«Комбат атакує» або«Спецназ виходить на зв'язок». Ми дуже різні, ти врубаєшся? Я не дивлюся«Бригаду», не люблю російську рок, у мене немає компакт-диска Серьоги з«Чорним бумером». Я читаю Уельбека, Елліс, дивлюся старе кіно з Марлен Дітріх і ***ваю від італійських дизайнерів. І свої перші гроші я витратив не на«беху» чотирирічну, як у пацанів, а на поїздку до Парижа.

Притулку землі немає ні в кого. Кожен сам собі останній притулок.