Керрі Бредшоу

Ти не можеш так просто втекти з міста. Потрібно зробити все як треба. Вечір прощань. Ти, я і Нью-Йорк. Ти нам винен.

Може, минуле це якір, який тягне нас назад? Може, варто випустити того, ким ти був, щоб стати тим, ким ти будеш?

Щоб позбавитися однієї згубної пристрасті, потрібно переключитися на ще більш згубну.

Я вийшла з себе, побачила свою тінь, злякалася і пішла назад.

І все ж таки добре, що десь там ходить симпатична тобі людина.

Деякі жінки не створені для того, щоби їх приручили. Вони створені бути вільними, доки не зустрінуть когось схожого, щоб бути вільними разом. (Деяких жінок не можна приручити, і вони повинні бігти вільно, без сідла і без вуздечки, доки не зустрінуть когось своєї породи і не побіжать разом.)

Ще одна сімейна істина: якщо всі раді твоєму догляду, мабуть, назад ти вже не повернешся.

Ми у своєму прагненні бути чесними та відвертими один з одним переходимо межі особистої свободи? Можливо, є речі, про які не потрібно говорити?

Бракує мужності? Встав собі шкарпетку в штани!

Я — жінка, яка хоче кохання. Справжньої, божевільної, незручної, всепоглинаючої. Такого кохання, коли двоє ні на секунду не можуть одне без одного.