Доктор Джеймс Вілсон

- Медична амністія! Цікаво! - Навіщо ти так сказав? - Тому що мені цікаво! Коли мені цікаво, я називаю те, що мені цікаво – цікавим!

— А тут добрі суші? Може, якось там повечеряємо? - Звичайно! Якщо візьмете з собою красеня з палицею. - Ви про Хауса? — Вашого бойфренда звуть Хаус? - Він мені не бойфренд! — Вибачте... як ви один одного називаєте? Чоловік? Партнер? Коханець? - Ми не геї! - Серйозно?

— Людям не потрібний хворий лікар. - Ну так. А мені не подобаються здорові пацієнти.

Відклади проблему, і вона сама зникне.

— Є тільки одна людина, на яку ти зможеш покластися. - Я думав, нас двоє.

— То ти кажеш, що в мене лише один друг? - І що? — Є ще Кевін із бібліотеки. - Ну, по-перше, його звуть Карл. — Я покликаю його Кевін, це його секретне ім'я у нашому клубі друзів.

—«Я зазирнув у вічі смерті — і все змінилося». Як це банально! — Банально — коли життя раптом набуває сенсу. А я дав собі клятву стати роздовбаним. Все моє життя пройшло в працях, турботах і пошуках її сенсу, тому саме час для егоїзму, пофігізму і низовинних радостей.

- Що ти читаєш? - Особиста справа Вілсона, онколога. Знаєш такого? — Загалом у деяких культурах вважається брутальним шпигунувати за своїм другом. Звичайно, у перекладі зі шведського слово«друг» також може означати«кульгавий хам».

— Добре, я зрозумів, це твоє життя, труни його далі. Я почекаю. - Чого? - Щоб сказати: "Я ж говорив"!

Померти легко, важко жити.