Віфанія Слоун

— Мій колишній чоловік привчив мене чекати від чоловіків найгіршого. - Ви у розлученні? — Не те формулювання. Він мене кинув. — Мене теж одного разу покинули. — У вас також криза самооцінки? — Чого я вартий, коли мене викинули, як брухт? — І все чекаєш, раптом той, хто покинув, схаменеться і покличе назад. Обіцяють, що біль вщухне. З часом. А насправді все болючіше. — Знаєте, що потрібне? — Ну, і що нам треба? - Треба випити. Як слід напитися.

Віфанія: Я вже забула фізику, але мені здається, що після такого удару об асфальт не виживають. Руфус: — Смерть загрожує живим. Трупи на кшталт мене побоюються лише хробаків та некрофілів. Джей: - Точно, він - зомбі!