Рівердейл

- Знімай це, живо! - Ні. — Що ти відповіла? — Я роблю все, щоб догодити кожному, аби бути ідеальною. Ідеальною дочкою, ідеальною сестрою, ученицею. Чи можна хоч щось зробити для себе?

У будні з 08.25 до 15.10 ми дотримуємося строго режиму. У нашому житті все контролюється, але потім трапляється щось подібне до вбивства Джейсона Блоссома, і ти усвідомлюєш, що контролю не існує. Є лише хаос. Тим не менш, деякі з нас прагнуть нав'язати та підтримувати порядок у світі, який по суті безладний. Це факт, який незабаром підтвердиться. Непередбачуваним способом.

- Зробимо простіше, щоб твій наполовину якісно вбитий мозок зміг зрозуміти. Негайно! Видалити! Це! Нахрен! - Окей, ця манерно-стервозна поведінка, може, й працювала на бетах, з якими ти зустрічалася в Нью-Йорку. Але ти на території Бульдогів. Але будь ласка – чини опір. Лише зробиш гірше за себе.

- Я заплутався, Вероніка. - Як і всі ми, Арчі. І, якщо чесно, ти менший за інших.

– Скільки разів ти дозволиш їм завдавати тобі болю? - Поки не вивчу урок, мам.

Ще одна особливість страху. Іноді він росте разом із тобою. Або скручується пружиною, стискаючи все всередині.

Дорогий щоденник, кохання змушує робити нас шалені речі. І, можливо, щось із зробленого мною було неправильним, але, можливо... Можливо, я мала рацію щодо деяких речей. Завтра вранці, коли ми прокинемося, світ знову стане іншим.

Я не граю за правилами, а їх встановлюю. І якщо треба – порушую.

А ти ще гаряча, Елісе. Як шкода, що ти по вуха у багнюці.

Деякі бранці не скуті ланцюгами і замкнені в камерах. В'язниця Арчі була побудована з його амбіцій та гніву. В іншій частині міста минуле відігравало роль жорстокого наглядача.