Зірочки на землі

Ти щастя там знайдеш, де відчуєш призначення.

П'ятірки, п'ятірки з плюсом, п'ятірки з мінусом... Боже! Вдумайтесь! У кожної дитини свої здібності, свої бажання, свої мрії… Але ні! Кожен палець треба витягувати доти, доки він не стане вказівним! Витягувати, доки він не зламається!

Мов бутони на межі цвітіння... Мов дихання нової весни... Вони в тебе на долоні... Вони — наших предків благословення... Тільки б нам не шитися... Цих зірочок на Землі.

Турбота дуже важлива, містер Авасті, в ній полягає цілюща сила, вона наче долоня заспокійлива біль. Дитина почувається впевненіше, коли знає, що про неї хтось дбає, ніколи не завадить просто так без жодного приводу придбати її, поцілувати, просто для того, щоб дати їй знати:«дитя моє, я люблю тебе, якщо у тебе виникнуть Проблеми, приходь до мене, якщо ти оступився припустився помилки, я завжди допоможу, я завжди буду поруч». Це і називається турботою, ви згодні зі мною, містер Авасті?

Ти тільки поглянь, вони ніби свіжі краплі роси, вкриті в долонях листя, даровані небесами, кружляють, ведуть хороводи, гойдаються і вислизають... Вони ніби справжні перли, іскряться, заливистим сміхом... Тільки б нам не позбутися... Цих зірочок на Землі.

Іноді вони мудрі немов старці, інші безтурботні як річка. А часом буває, що питань міріади, немов сміхом тишу розкривають, і від радісних усмішок обличчя розцвітають тієї ж миті.

Якщо ти так любиш змагання та перегони, вирощуй коней, а не заводь дітей. Навіщо звалювати на їхні тендітні плечі свої амбіції? Що якщо дитина не впорається з ношею?

Жив-був хлопчик, тільки не питайте мене десь, і він не міг ні читати, ні писати. Як він не намагався, він не міг запам'ятати, що "Б" йде після "А". Слова були його ворогами, вони танцювали перед очима, рухалися і крутилися, стрибали і скакали, мучичи його. Навчання вимотувало його, але з ким йому було поділитися своїм горем? Його мозок був набитий до краю, алфавіт танцював, як на дискотеці! І настав день, коли бідний хлопчик не витримав вантажу занять. Всі потішалися з нього, але він хоробрився. А потім, якось, він вразив усіх. Світ був приголомшений, почувши його теорію. Вгадайте, хто це був?

Навіщо потрібне мистецтво? Висловлювати потаємні думки та почуття. Якщо ти щасливий, ти не замислюючись береш яскравіші фарби. А якщо погано пообідав, на папір лягають тьмяні, похмурі кольори.

— Малюйте, фарбуйте, робіть що хочете. - Але що нам малювати, сер? На столі нічого немає. - На цьому столі? Цей стіл дуже тісний, мій друже. Занадто тісний для вашої прекрасної уяви! Загляньте у свої думки, знайдіть чудову картину, дістаньте звідти образ. І виплесніть його на папір!