Фільм

— Джоне, я не знаю, що з тобою робити. - Я можу надати вам список.

— Чому такі моменти не можуть тривати вічно? - Чому? Тому що ти розлюбив мене, любий.

— Сьогодні був один із найкращих днів у моєму житті. - Правда? Чому? — Може, я й псих, але тепер я знаю, що я не один.

- Ви були за кордоном? - У Берліні, у Празі. — Ви їздили туди службовими справами? - Я не їздив, я пішки. — Як турист? - Ні, в піхоті.

Добре? Дозер жене... Чудо-склад, для промивання двигуна або мозків.

— І як вам, добре живеться за чужий рахунок? - Що? — Вас зовсім не бентежить, що ви живете за рахунок інших, і совість вас зовсім не турбує? — Ні, дякую. А вас?

— Ви художник? — Ні, художник шукає баланс між своїм внутрішнім світом і зовнішнім світом, а я... просто малюю сукні для жінок, які багато за них заплатять. Я створюю принцес.

Це чудово, коли ти раптом розумієш, що ще не втратив здатність дивувати себе.

Ніколи не дозволяй серцю керувати тобою!

Коли хтось показує пальцем на небо, лише дурень дивиться на палець.