Фільм

— Навіть, якщо ви потрапите на цей поверх, то що робитимете із зомбі? Як вибиратиметеся? — У нас буде двадцять, майже невразливих зомбі, розберемося. - У вас не буде ордера. — Ми не збираємося нікого заарештовувати. — А якщо хтось спробує завадити? — Тоді я йому не заздрю.

Тобі – 18, ти не можеш знати, чого хочеш. Ти дізнаєшся, коли тобі буде 45, але тоді ти вже будеш надто старою, щоб отримати!

— Ти відштовхуєш людей... своїм сарказмом. - Але ти все одно тут. Давай вали додому.

Мені здалося, що якщо ось зараз я не заговорю з вами, то випущу щось дуже важливе у своєму житті … Ви чули щось про спорідненість душ?

— Він талановитий. - Сексуальний. Це різні речі.

Як ти думаєш, чому я з тобою одружився? Щоб угамувати бажання? Врятуватися від самотності? Тому що так було правильно? Я не мав особливих надій, думав ти станеш лише втіхою, засобом полегшити рани. Але я помилявся. Ти мене зцілила, я твій покірний слуга. І я тебе люблю.

У темно-синьому лісі, де тремтять осики, Де з дубів чаклунів облітає листя, На галявині траву зайці опівночі косили І при цьому співали дивні слова. А нам все одно, а нам все одно, Твердо віримо ми в давню поголоску. Хоробрим стане той, хто тричі на рік У найжахливішу годину косить трин-траву.

— Я хочу знати, хто винний у затримці та вимагаю його звільнити! — Як я люблю цю роботу — нас хвалять, дякують...

У той день ми зустрілися, ти стояла біля самої води, я здалеку тебе помітив, пам'ятаю, мене одразу до тебе потягнуло, я подумав«Треба ж, як дивно, людина стоїть спиною, а мене до нього тягне...»

Коли людина нещаслива, всі щасливі здаються їй аморальними.