Фільм

— Друзі, увага! У мене сюрприз! — Чергове куховарство Абефорта? Сюрпризом буде, якщо ми її перетравимо.

— Чому червоний килим? — Найчастіше замахи відбуваються на вокзалах, а на червоному тлі кров не така помітна.

Ви не впадаєте у депресію? Знаючи, наскільки ви все-таки самотні?

— Вітаалік... Я така п'яна! — Марино Василівно, ви не п'яна. П'яна — це колись писають, не знявши штани. А ви не п'яна.

Я думала про тебе. Я знала, що нічого не вийде. Але не могла перестати думати. Про нас. Представляти наше побачення. У боулінгу як у нормальних людей. Ти перший, з ким я уявляла своє майбутнє. І перший, кому я вистрілила на думку.

Свобода – це кістка, яку кидають народу, щоб він обламав її зуби.

Час – це не пряма лінія, вона все викривлена. Є купа нудних речей, таких, як неділі, вівторки та четверги після обіду. Але іноді бувають і суботи, переломні моменти в часі, коли можливо все, що завгодно.

- Ти вкрав мій корабель! - Взяв! Взяв у позику без попиту. Але я неодмінно збирався його повернути...

Куріння - це особливий вид насолоди; вишуканий, але залишає легкий флер незадоволеності.

— Я хотіла б почистити зуби. - Звичайно. Аксесуари вже перед вами. Березові гілочки, мелена сіль та свіжий шматок крейди.