Фільм

- Що у вас сталося з місіс Мейл? — Вона дивувалась до сумнівних метафор. — Вона хатня робітниця, а не професор філології!

За чужий рахунок п'ють навіть непитущі та виразники.

Не мучся, совість сьогодні не в моді. На жаль.

— Дванадцять років працюю над цією поемою. Я маю виправдати очікування шанувальників. — Але тут лише три рядки. — От і показуй незакінчені речі!

Усі кажуть –«чини правильно». Але іноді немає правильного шляху. І тоді треба вибирати гріх, з яким можна жити.

Ти маєш любити музику більше ніж їжу, більше ніж життя, більше ніж самого себе.

Музика – маленьке нагадування бога, що є щось більше у цьому світі, ніж ми. Гармонійний зв'язок між усіма живими та зірками.

Ешлі, вам давно треба було сказати, що ви любите Меллі, а не дражнити мене міркуваннями про честь. Вам знадобилися роки, щоб зрозуміти це? Я значу вам не більше, ніж Белль для Батлера. Я любила образ, який сама собі... сама собі намалювала... А ви мені байдужі. Як це могло статися? Тепер не важливо...

— Я не губитиму твоє життя. - Я вмираю. Вже. З кожною секундою я все старший. - Так і має бути.

Із задоволенням би вам допоміг. Але дозволити вбити себе, щоб за вас віддали доньку бека, це було б надто.