Фільм

Якось почався дощ і не припинявся чотири місяці. За цей час ми дізналися всі види дощу: прямий дощ, косий дощ, горизонтальний дощ і навіть дощ, що йде знизу нагору.

— Ти їж як дитинча динозавра, і я не жартую! - Ти це серйозно? — Ні, жартую.

Право — це вузька ковдра на двоспальному ліжку, коли ніч холодна, а в ліжку — троє. Куди його не натягуй - все одно комусь не вистачить.

Вона випромінювала обеззброююче тепло, ніби нікому на світі вона не була така рада, як тобі.

У молодості кожна дрібна неприємність здається просто Кінцем Світла. Але це не так. Це лише початок.

У всякої дії є своя нагорода та своя ціна.

Коли вона мене цілує, я почуваюся на сьомому небі, але що робити з жінкою, яка мене не любить?

— А скільки ж у нас мушкетів? - Чотири! - А скільки шпаг? - Чотири! - А скільки нас? Атос? - Я! - Портос? - Я! - Араміс? - Я! - І Д'Артаньян! Один за всіх та всі за одного!

Вчасно зрадити - це не зрадити, а передбачити.

- Уяви на хвилину, що я ідіот. — Що ж, це просто.