Оскар Уайльд

Люди завжди сміються з своїх трагедій, — це єдиний спосіб переносити їх.

Поцілунок - щось більше, ніж перший чуттєвий контакт двох тіл; це вихід двох закоханих душ.

Тим, хто вірний у коханні, доступна лише її банальна сутність. Трагедію любові пізнають лише ті, хто зраджує.

Рік у рік бузок цвіте І в'яне в свою чергу, Але шибениця ніколи Плода не принесе, І тільки коли живий помре, Дозріє страшний плід.

Комфорт – це єдине, що може дати цивілізація.

Життя людське — ось що здавалося йому єдиним гідним вивчення. У порівнянні з нею все інше нічого не вартувало.

Того дня сонце стане чорним, як чорна власяниця, і місяць стане червоним, як кров, і зірки впадуть на землю з небес, немов зрілі плоди зі смоківниці, і царів земних охопить жах.

Царі ніколи не повинні давати слова. Не стримують вони його це жахливо. Стримують це теж жахливо.

Коли людина діє, вона маріонетка; коли він описує, він поет.

На іспитах дурні пропонують питання, на які мудреці не можуть відповісти.