Коли життя пройшло, воно немов сплеск кінокадра, одну мить на екрані; на мить усі пристрасті та забобони згустилися і лягли проекцією на космос, але перш ніж ти встиг вигукнути:«Он той день щасливий, а той нещасний, це зле обличчя, а то добре», — стрічка звернулася в попіл, а екран погас.