Серіал

І як усі занепокоєні клітки, вони почали розмножуватися.

Мені здається, люди не повинні залишатися одні, бо якщо ви знаходите когось, хто для вас справді дорогий, важливо вміти прощати дрібні образи, навіть якщо ти не готовий іти до кінця. Тому що найжахливіше це бути самотнім, коли навколо так багато людей.

Оптиміст вірить, що ми живемо у кращому із можливих світів; песиміст боїться, що це правда.

Якщо вже бути калікою, то краще багатим.

— Знаєш, адже на мені навіть трусів немає. - Чувак, у Лондоні ніхто не носить трусів!

– Я хочу подати заявку на капітана команди. – Вже надто пізно, я ж сказав: до кінця дня. – Але ж Ви не сказали, що до кінця навчального дня. - Гей. Чому ти передумав? - Я потримав за руку хлопця. - Розумію. Дуже розумію.

- Емілі, я не можу передати, як я вдячний тобі за це. Сподіваюся, я не ставлю тебе у незручне становище? — Фелікс, можеш ставити мене у будь-яке становище. Ой, я не про секс.

Сподіватися на щось і втрачати — болючіше, ніж не сподіватися зовсім.

Ось чому, чому я маю міняти всі свої плани тільки тому, що якісь два дебіла закрилися в холодильнику? Може тому, що вони мої друзі?

— Там ваша сестра народжує, а ви дбаєте про машину. — Від чоловіків тут мало толку. — Але ж ми можемо випити.