час

— Ви гадки не маєте, що потрібно, щоб зберегти шлюб. Потрібно йти на компроміси. Це завжди приємно? Ні, але ти це робиш, так, тому що це вам не хіханьки—хаханьки, не потягування кави в центральній кав'ярні. Це реальне життя, лише для дорослих. — Думаю, він має рацію. Ви надто багато часу проводите у кафе.

Коли він поклав трубку, його обличчя перетворилося на старече: у людей після настання певного віку обличчя на кілька секунд може прийняти такий вираз, ніби щось вислизає від них, ніби вони збираються перетворитися на пилюку.

Апетит приходить під час їжі, особливо якщо їсте не ви.

Спочатку це було вигадкою, потім забобонами, а потім непохитною вірою. Це була... блукаюча фантазія. Але скінчилося все це погано. Дуже погано...

...здається, що нічого не змінюється, але коли озирнешся через час, неодмінно побачиш, що все стало іншим!

Весь час думати одну й ту саму думку не можна! Це дуже шкідливо! Від цього можна скучити і захворіти.

Найчастіше трапляється, що якщо почуваєшся нещасним, хочеться й іншого зробити нещасним. Щоправда, зазвичай це не допомагає.

Нас часто обманює власне марнославство.

Час, зібраний, стислий, як японська паперова квітка. Один дотик пам'яті — і все розкриється, обернеться прозорою росою думки, весняним вітерцем, чудовими квітами — величезними, яких не буває в житті.

... Саме ті люди, які відмовляються від вашої допомоги, найчастіше найбільше її і потребують.