час

Гроші — єдина створена людьми система довіри, яка перекидає міст через будь-які прірви та не передбачає дискримінації за релігійним чи статевим принципом, на підставі раси, віку чи сексуальної орієнтації. Завдяки грошам люди, які знати один одного не знають і не мають жодних підстав довіряти одне одному, можуть ефективно співпрацювати.

Вона злякалася, бо не можна не боятися чоловіка, який здатний на такий навіжений вчинок: запросто відмовитись від новенького автомобіля, щоб купити своїй дівчині каблучку з діамантом.

Час не має ні початку, ні кінця. Час — як змія Уробороса, який схопив зубами власний хвіст. У кожній миті ховається вічність. А вічність складається з миттєвостей, що створюють її.

— А чоловік здатний закохати дівчину? — Дехто здатний — той, кому вона байдужа.

Після цього він відкрив одну нову істину: якщо хочеш, щоб людина що-небудь зробив, нехай дасть зарок, що не робитиме цього на віки віків.

Планета Земля. Тут я народилася і тут я померла. У перші дев'ятнадцять років мого життя нічого не траплялося, зовсім нічого. А потім я зустріла людину, яку звали Лікар, який міг міняти своє обличчя, і він забрав мене далеко від будинку у своїй чарівній машині. Він показав мені час і простір. Я думала, це ніколи не закінчиться, але потім з'явилися армія примар, Торчвуд та війна, і тоді все закінчилося. Це історія про те, як я померла.

Після смерті Сталіна у 1950-ті роки радянських артистів часто посилали за кордон, щоб поширювати ідеї Комуністичної партії.

Наш світ жорстокий. Вижити в ньому можна, тільки дертися вгору. Якщо зупинишся, то скотишся вниз, і тебе затопчуть ті, хто по твоїх кістках йде вгору. Наш світ – це кривава безкомпромісна боротьба систем; водночас це боротьба особистостей. У цій боротьбі кожен потребує допомоги та підтримки. Мені потрібні помічники, які готові на будь-яку справу, готові на смертельний ризик заради перемоги. Але мої помічники не повинні зрадити мене у найважчий момент. Для цього існує лише один шлях: набирати помічників із самого низу. Ти всім зобов'язаний мені, і якщо виженуть мене, то виженуть і тебе. Якщо я втрачу все, ти теж втратиш усе. Я тебе підняв, я тебе знайшов у натовпі не за твої таланти, а через те, що ти людинанатовпу. Ти нікому не потрібен. Щось трапиться зі мною, і ти знову опинишся в натовпі, втративши владу та привілеї. Цей спосіб вибору помічників та охоронців – старий як світ. Так робили усі правителі. Здаси мене - втратиш все. Мене так само в пилу підібрали. Мій покровитель йде вгору і тягне мене за собою, розраховуючи на мою підтримку у будь-якій ситуації. Якщо він загине, кому я потрібен?

Ти просто засмучена, бо вона була з тобою, а думала про мій гігантський, непохитний... діагностичний дар!

Без матеріальних речей немає простору, як і часу, бо час — це послідовність подій, неможлива без наявності тіл.