друзі

- Як ваша яхта? — Вона вкрилася іржею, Росс. А знаєш, що іржа робить із яхтою? — Надає їй вигляду антикваріату? — Іржава для яхти — рак. - Ах так, від цієї хвороби загинув мій велосипед.

- Піду прогуляюся під дощем... - Але дощу немає. - Вже й погуляти не можна!

- Фібі, скільки можна пити? - Я допомагаю дітям! - Яким чином? — Що більше я вип'ю, то менше їм дістанеться!

- Росс, що це у тебе? - Новий пейджер. — На біса палеонтологу пейджер? — А раптом НП у динозаврів:«Швидше, на допомогу ми вимерли!»

Коли я п'яний, мене важко утримати в рамках дружби.

— Ну, мені час, у мене побачення з Ендрією, ні, з Енжелою, ні, Ендрією... про Боже... — Енрія кричить, а в Енжели кішки. - Точно, дякую. То Джулія, я пішов.

— Ми не вимагаємо визнання, це анонімний внесок. — Анонімний, від двох добрих незнайомців. — Від містера Ікс та Фібі Буффе. — Якщо завгодно, ми можемо включити ваші імена до нашого буклету. — Немає потреби. - "Буффе" пишеться Б, у, два ф, е. - А "Ікс" пишеться Майк Ханніган.

Кажіть голосніше! Нам же дуже погано чути, коли ви так шепочетесь!

- Ні, я не зупинюся! Я страшний Росс! — Якщо ти повернешся туди, ти будеш мертвий Росс.

- Як це в тебе могли вкрасти кредитку? — Не знаю, але подивися, скільки вони розтратили! — Моніка, заспокойся, у банку сказали, що ти заплатиш лише за свої покупки. — Так, але яка марнотратність! — У тебе сперли кредитку, навряд чи для того, щоб заощаджувати. — Ось ідіоти, витратити сімдесят доларів на диво-швабру... — Це я купила.