філософія

На жаль, у школі дають знання, а не мудрість.

Ось ви говорили про сенс… нашого… життя… безкорисливість мистецтва… Ось, скажімо, музика… Вона і з дійсністю найменш пов'язана, а якщо й пов'язана, то безідейно, механічно, порожнім звуком, без асоціацій. Проте музика якимось дивом проникає в саму душу! Що ж резонує у нас у відповідь на приведений до гармонії шум? І перетворює його для нас на джерело високої насолоди… І об'єднує… І вражає! Навіщо все це потрібно? І, головне, кому? Ви відповісте: нікому. І… І ні для чого, так. Безкорисливо. Та ні… навряд чи… Адже все, зрештою, має свій сенс… І сенс, і причину…

На цій планеті існує одна велика істина: незалежно від того, ким ти є і що робиш, коли ти по—справжньому чогось бажаєш, ти досягнеш цього, адже таке бажання зародилося в душі Всесвіту. І це є твоє призначення на Землі.

Людина до всього має доходити сама — своєю власною головою та своєю власною совістю. Який сенс розтлумачувати йому те, чого він ні відчути, ні зрозуміти не може!?

Мріючи, ми наводимо на дію могутню енергію і не можемо приховати від себе справжній сенс нашого життя. Мріючи, ми крім того обираємо, яку ціну заплатити.

Мудрість — це, зокрема, вміння пропускати повз вуха дурні чи нещирі поради.

Кожен із нас є Бог, — сказав колись Будда. — Кожному з нас відомо все. І нам слід лише розкрити свій розум, щоб прислухатися до своєї ж мудрості.

Справжній сенс заперечення не може говорити«ні». А в запереченні самої можливості заперечення. Таким чином, абсолютне заперечення – повна відсутність волі. Або смерть. Смерть як заперечення буття.

– На мою думку, існування Бога чи богів очевидне і неминуче. Вірити в Бога так само легко і природно, як вірити в яблуко, не більше і не менше. Тільки одна річ стоїть на шляху до цієї віри. — Яка ж? – Принцип Бізнесу, який фундаментальніший, ніж закон всесвітнього тяжіння. Де б ви не опинилися в Галактиці, всюди ви знайдете бізнес: харчовий та будівельний, військовий та мирний, урядовий і, звісно, ​​Божественний, який називається релігією. І це найнебезпечніша лінія поведінки. Я можу цілий рік розповідати вам про порочні та брудні ідеї, якими торгує релігія, але ви напевно чули про них і раніше. Але я зараз маю на увазі одну рису, яка є основою всіх молитов і яка здається мені особливо неприємною. – Яку ж? – Найглибше, фундаментальне лицемірство, яке лежить в основі релігії. Судіть самі: жодна істота не може молитися, якщо вона не має свободи волі. Проте вільна воля вільна. І, будучи вільною, вона некерована та непередбачувана. Воістину Божественний дар. Необов'язковість уможливлює стан свободи. Існування у стані свободи – цікава штука, причому таким воно і замислювалося. А що пропонують релігії? Вони кажуть:«Чудово, ви маєте свободу волі, щоб стати рабами Бога і нашими». Яка безсоромність! Бог, який і муху не скривдить, зображується таким собі верховним рабовласником! Та почувши це, кожна істота з душею має збунтуватися. Богові треба служити з власної волі або не служити йому взагалі. Тільки таким шляхом ти зберігаєш вірність собі та дару свободи волі, Богом даному.

Який сенс щодня віджиматися, якщо ви не можете підняти колоду?