гнів

Прошу, залиши цей гнів і поверни мені мою дочку. Вона все для мене. Прошу... прошу вас... Пожалійте мене. Не вимикайте світло у кімнаті, їй стає страшно. Не залишайте її одну, вона може загубитися. Не бийте, не завдавайте їй шкоди... Відпустіть усю злість... А якщо не можете... мене... візьміть мене... Відпустіть її та візьміть мене. Убийте, якщо захочете. Мені байдуже, тільки збережіть життя моєї дочки. Вона нічого не зробила, крім того, що народилася у такої нікчемної матері. Прошу... відпустіть її.

Я абсолютно радісна людина.

Спочатку – бажання. Потім - пристрасть. Потім – підозра. Ревнощі, гнів, зрада. Коли любов продається, не може бути довіри, без довіри не може бути кохання. Ревнощі. Так, ревнощі! Вона зведе тебе з розуму!

Це все сміття, погань; і погань ті люди, які своїм друзям сиплють бруд на голову і піднімають їх на сміх.

А зараз люди дрібні. Начебто і вбивають рідше, зате гадять частіше. І люблять, мов дохлу кішку гладять, і гніваються половинчасто, і прощають у третину серця.

Я не боялася. До страждань та крові я давно звикла. Самотність – мій старий друг. Злість - мій помічник, я використала її, щоб пройти через усе.

Я скінчився, а ти жива. І вітер, скаржачись і плачучи, розгойдує ліс і дачу. Не кожну сосну окремо, А повністю всі дерева З усією безмежною далею, Як вітрильників кузова На гладі бухти корабельної. І це не з молодості Або з люті безцільної, А щоб у тузі знайти слова Тобі для пісні колискової.

Вона ще не розуміє, що нерозділене кохання, врешті-решт, перетворюється на лють і хаос, нерви і нутрощі, вивернуті назовні, як собачі кишки. Вона ще не розуміє, що іноді той, хто любить без відповіді, повинен вимагати відшкодування, що любов може бути злою і підлою справою, що іноді через любов можна втратити терпіння. І коли нерви і кишки прибрані всередину, шкіра зашита, а кров змита, щоб ні в чому не винні роззяви не відчували незручності, у тому, хто носить це кохання, починає тяжіти отруйна пухлина, яка росте повільно і неухильно, перетворюючись на скажений згусток спотвореної тканини. Цей згусток розташований на два ребра нижче за серце і називається ненавистю.

Безсилий ворог – наш найкращий друг; заздрісний друг – найлютіший з наших ворогів.

Будь ласка, не хвилюйтеся, нехай я вам щойно пригрозив. Все це — хвастощі — я не лютий. Я не злий. Я - підсумок.