гнів

На небесах немає такої люті, яка могла б зрівнятися з любов'ю, що перетворилася на ненависть. А в пеклі — такої злості, на яку здатна ошукана жінка.

«Тільки дві речі трапляються з нами в абсолютній самоті: смерть та розуміння». Ми й помираємо поодинці, і щось зрозуміти можемо лише своїм розумом. Інший за нас не помре, інший за нас не розуміє.

Я, як і раніше, тебе люблю, але абсолютно тобі не вірю. У тебе очі людини, яка зірвалася з даху, але все ще дурить себе, що стоїть на карнизі.

Лютий — найкоротший місяць, але через моторошний холод здається найдовшим.

Гнів є зброєю безсилля.

Якщо у мене відібрати злість, я стану медузою. Щоб я стала доброю, треба замінити злість добротою.

Захід сонця, що в небо вкривавлений Богом, шаленою трояндою зав'яне. Вітри вщухнуть. Сльози підуть на спад. Ми житимемо тут. Ми будемо разом дивитися… А зірки тут різнобарвні, як у фото зіниці зілюту.

Гнів — джерело сили. Якщо дати йому волю, він тебе знищить.

... Потрібно бути обережніше зі злістю: в молодості вона здається розкішшю, яку ти можеш собі дозволити, але це не так, а правда в тому, що світло злоби — холодне світло, що знищує яскравість фарб, причому знищує назавжди.

Гнів — найгірша з пристрастей, дуже жорстока і сильна, причина вбивств і принижень, що тягне за собою нещастя, біди і страждання.