людина

— Заберіть геть цю невиховану рабиню! - Я не служниця! Я Хюррем! Хюррем Султан!

У неділю один недолік – завтра настає понеділок. Хтось від цього страждає, хтось про це не думає. Це, до речі, і сенс життя теж.

У мене теж весело, просто там тихіше і веселощі не так помітно.

Самотність стала якоюсь сорому хворобою. Чому всі так його цураються? Та тому, що вона змушує думати. В наші дні Декарт не написав би: "Я мислю - значить, я існую". Він сказав би:«Я один – значить, я мислю». Ніхто не хоче залишатися на самоті: воно вивільняє надто багато часу для роздумів. А чим більше думаєш, тим стаєш розумнішим – а отже й сумнішим.

Жінки говорять про кохання і мовчать про коханців, чоловіки назад.

Велич народу не вимірюється його чисельністю, як велич людини не вимірюється його зростанням; єдиною мірою служить його розумовий розвиток та його моральний рівень.

Іноді словесний опис операції у присутності пацієнта зцілює не гірше, ніж сама операція.

Ніколи не бійся миттєвостей – так співає голос вічності.

Не хочеш мені говорити – твоє право. Просто знай, що я тобі довіряю. Я вірю в те, що ти говориш і не думаю, про що ти мовчиш. Але щоб ти не робив, не підставляй мене.

Я згодна жити у світі, яким правлять чоловіки, доки можу бути в цьому світі жінкою.