людина

— Скажіть, коммандер, я хотів би знати, наскільки добре ви знаєтеся на діамантах? — Це найтвердіша речовина, ріже скло. Його дарують на весілля. Діаманти замінили собак у ролі найкращого друга жінок. — Приємно, що ви хоч у чомусь не є експертом.

— Королева вшанувала нас візитом? — Жаль, що ще не винайшли ліків від настирливих мошок, від них немає порятунку.

... він відчував страждання, коли виглядав у ній щось особливо чарівне, і втішне полегшення, коли в ній з'являвся якийсь недолік краси.

Масляна - це свято поїдання сонця. Його заклинали хороводними танцями, потім їли його зображення - млинці. Як бачите, слов'яни у своїх світоглядах завжди прагнули дуже високо...

Це і є життя. Низка кімнат: у них ми зустрічаємо людей, і всі вони формують наше життя.

Іноді ми розплющували очі і раділи тому, що були так близько, так поряд. І так сильно разом.

Зрештою противник мав таку потужну зброю, як великий круглі печатки, і нам нічого було їй протиставити.

Життя і смерть ходять поруч, але нічого не знають одне про одного.

Пан Раскін якось сказав, що герої романів Джорджа Еліота є ошметками на підлозі Пентонвільського омнібуса; так ось герої пана Золя куди гірші. Їхні чесноти за рівнем своєї тужливості перевершують їхні гріхи.

- Навіщо ти його вбив? — Він був слабкий.