людина

— Я вільна людина! — Був вільний лапоть, та з ноги впав.

Набагато легше любити людину, виливати на неї своє кохання, як воду зі глека, кухоль за кухлем, ніж приймати кохання, наповнюватися любов'ю іншої людини, чужої людини.

Людина, яка залишає гроші на благодійність у своєму заповіті, лише віддає те, що більше не належить йому.

Ти знаєш, перед яким вибором стоїш. Або ти залишишся у в'язниці, яку століття називає обов'язком, честю, самоповагою, і купуєш цією ціною добробут та безпеку ; або ти будеш вільний - і розіп'ятий. Нагородою тобі будуть каміння та терни, мовчання та ненависть, і міста та люди відвернуться від тебе.

Я побачу каміння, не схоже на інші камені, побачені мною. Клас!

- Фу, я ненавиджу щурів! — У мого брата була сама, коли ми були дітьми. Вона була досить мила. Він назвав її Антоніо. — Я бачила, як одна прогризла дитині обличчя. Я назвала її«ебаний лицегризучий щур».

Фальшива нота, зіграна невміло, це просто фальшива нота. Фальшива нота, зіграна впевнено, це імпровізація.

Життя - це нескінченне повторення. Те, що ми не зрозуміли вперше, відбувається з нами знову. Трохи інакше. Якщо ми, як і раніше, не розуміємо, подія повертається доти, доки ми не засвоїмо урок остаточно.

Не можна жити, не знаючи, для чого живеш, і перше, що людина повинна усвідомити собі, це сенс свого життя.

Для людини, що любить нерозділене кохання, ні в чому немає радості.