Лев Миколайович Толстой

27 Ап. Вологодський юнак, хворий, із зразками та прасвіркою. Пропонує купити.

Людина, що відокремлює себе від інших людей, позбавляє себе щастя, тому що чим більше вона відокремлює себе, тим гірше її життя.

Я знаю в житті лише два дійсні нещастя: докори совісті та хвороба. І щастя є лише відсутність цих двох лих. Je ne connais dans la vie que maux bien réels: c'est le remord et la maladie. Il n'est de bien que l'absence de ces maux.

Як часто буває, що ви року бачите сімейство під однією і тією ж помилковою завісою пристойності, і справжні стосунки його членів залишаються для вас таємницею (я навіть помічав, що чим непроникніша і тому красивіша ця завіса, тим грубіше бувають справжні, приховані від вас відносини )!

Для того, щоб було легко жити з кожною людиною, думай, що тебе з'єднує, а не про те, що тебе роз'єднує з нею.

Зазвичай думають, що звичайні консерватори — це люди похилого віку, а новатори — це молоді люди. Це не зовсім слушно. Найпростіші консерватори - це молоді люди. Молоді люди, яким хочеться жити, але які не думають і не мають часу подумати про те, як треба жити, і які тому обирають собі за зразок те життя, яке було.

Якби всі воювали лише за своїми переконаннями, війни не було.

…Сказати: у нескінченному просторі та часі все розвивається, удосконалюється, ускладнюється, диференціюється – це означає нічого не сказати. Все це слова без значення, бо в нескінченному немає ні складного, ні простого, ні переда, ні заду, ні краще, ні гірше.

Тільки знай і вір, що все, що трапляється з тобою, веде тебе до твого істинного, духовного добра, і ти будеш зустрічати хвороби, бідність, ганьба, - все те, що вважається людьми лихами, - не як лиха, а як те, що потрібно для твого блага, як землероб приймає потрібний для його поля дощ, що змочив його, як хворий приймає гіркі ліки.

Сором перед людьми — гарне почуття, але найкраще сором перед собою.