людина

— Білле, ви маєте«Туманну діву» двадцять три роки. Скажіть чому мене не призначають телеведучим? - Дружище, я не хочу проблем. — Хіба я лисий? Мої зуби гнили? Або, подібно до водоспаду, моє життя йде в мене з-під ніг і летить до чортової матері?!

- Ух ти! Виходить, ти виросла розумніша за мене! — Так, іноді навіть шия болить... — Чому? — Тому що мозок переважує.

У мене є особливий скарб, який я не проміняю ні на що на світі. Моя дочка, Сет Біль. Під час прямого ефіру, який дивилася вся країна, я дізналася, що мою дочку викрали. Моя дочка, що втратилася... стала холодним трупом. Вона зараз там — у мерзлій, брудній землі. Як це могло трапитись? Як їй було страшно?

Комусь варто було б взяти на себе працю підрахувати, скільки років свого життя жінка проводить в очікуванні дзвінків від чоловіка.

У лабіринті немає ні драконів, ні підводних тварин. Натомість ви зустрінетеся з чимось страшнішим. Чи бачите, в лабіринті люди сильно змінюються. Знайдіть кубок, якщо зможете, але будьте обережні - на шляху до нього ви можете втратити себе.

Я взагалі тварин люблю. Хтось котів там любить, чи собак, а я всіх люблю без розбору. Людей лише не люблю. Набридли, сука. Носяться і бігають, агресивні якісь.

Некрасиво підозрювати, коли цілком упевнений.

Вона тепло посміхнулася, і її посмішка, Георг, могла б розтопити весь світ, бо якби світ побачив її усмішку, він знайшов би у собі сили зупинити всі війни та зіткнення на нашій планеті.

Якщо завжди будеш напоготові, якщо перестанеш вірити на власні очі і вуха, якщо на кожну хитрість у тебе знайдеться відповідь, ніхто не завдасть тобі зла.

Не важливо, що говорять про нас люди. Важливо те, що ми знаємо про себе.