людина

Сподіватися на щось і втрачати — болючіше, ніж не сподіватися зовсім.

Що ти думаєш, тим ти й стаєш.

Інші поєднання найпростіших предметів мають над нами особливу владу, проте осягнути природу цієї влади ми ще не вміємо.

Відсутність різноманітності може відчуватися як задоволення після попередніх різноманітних невдоволень.

Коротше, коли ти у лісі, ти стаєш частиною лісу. Весь, без залишку. Потрапив під дощ – ти частина дощу. Приходить ранок - частина ранку. Сидиш зі мною — стаєш часткою мене. Ось так. Якщо коротко.

Цей незнайомець дивився на неї так особливо, що їй захотілося залишитись у промені його погляду. Коли на неї були спрямовані такі очі, вона почувалася святим Граалем.

Не смій повертатися до мене спиною. Я хочу бачити, як померкне світло в твоїх очах.

— Не можу ж я вилізти зі своєї шкіри. — Ні, але можна вилізти з власної дрібної душі.

Що хорошого в егоїстах? Вони не обговорюють інших людей.

Є люди, у яких замість серця, У грудях тулиться маленьке сонце. Від добрих очей узимку легко зігрітися, Від теплих слів у душі весна сміється.