людина

З безвихідних положень знаходять вихід лише великі або божевільні.

Каторжник б'є киркою зовсім не так, як дослідник, якого удар киркою підносить. Каторга не там, де б'ють киркою. Справа зовсім не у фізичних труднощах. Каторга там, де б'ють киркою безглуздо, де удар киркою не пов'язує працюючого з усім людством.

Я служив за різними відомствами, але всі ці дев'ять посад були схожі одна на одну, як дві краплі води: я мав сидіти, писати, вислуховувати дурні чи грубі зауваження і чекати, коли мене звільнять.

Я зазирнув у вічі вселенського жаху, і з того часу навіть весняне небо та літні квіти отруєні для мене його отрутою.

Один із наших поетів говорив гордо:«Нехай у віршах моїх знайдеться безглуздя, зате прози не знайдеться». Байрон було пояснити деякі свої вірші. Є два роду нісенітниці: одна походить від нестачі почуттів та думок, що замінюється словами; інша — від повноти почуттів та думок та нестачі слів для їх вираження.

Його повісили, як пса, Як вішають собак, Поспішно вийнявши з петлі, Розділи абияк, Спустили в яму без молитов І кинули в темряву. Шпурнули мухам голий труп, Поки він не охолонув, Щоб навалити потім на груди Палаючий настил, Сміючись над набряклим обличчям У джгутах лілових жив. xx x Над Ним у молитві капелан Колін не схилив; Не варто меси та хреста Спокій таких могил, Хоч заради грішників Христос на землю приходив.

Гуляє вітер, пурхає сніг. Ідуть дванадцять чоловік. Гвинтівок чорні ремені Навколо — вогні, вогні, вогні... У зубах цигарка, прим'ятий картуз, На спину треба бубновий туз! Свобода, свобода, Ех, ех, без хреста! Тра-та-та!

Не можна уникнути того, хто я є.

І йому стало добре — він відчув, як у душі в нього запановує добрий спокій: злий собака схованок його душі завиляв хвостом.

— З якого часу підполковники почали їздити підписи збирати? — Полковники та генерали все у відпустках.