людина

Там, де дружина кінь, чоловік хомут.

Мені здавалося, що це буде просто. Мені здавалося, що шпиль завершить кам'яну Біблію, стане кам'яним Апокаліпсисом. У своєму божевіллі я і не підозрював, що з кожним кроком мені буде дано новий урок і нова сила. І не було кому навчити мене. Я повинен був будувати, підкоряючись лише своїй вірі, не слухаючи нічиїх порад. Іншого шляху не було. Але при цьому люди притуплюються, як поганий різець, або зриваються, як сокира з сокирища. Я надто був поглинений своїм баченням, щоб взяти це до уваги, і, крім бачення, не потребував ні чого.

Італійці в їжі дотримуються суворих правил. І одне з них, незмінне — морозиво о четвертій годині. Це свого роду закон.

З ревнивих наречених виходять байдужі чоловіки.

Не приходь, не псуй мені очікування!

Якщо я коштуватиму чогось пізніше, то стою чогось і зараз. Адже пшениця – це пшениця, навіть якщо спочатку люди думають, що це просто трава.

- Де Скотт МакКолл? — Чому я маю говорити тобі? — Тому що я чемно запитав. І так я роблю лише один раз.

Люди – суспільні істоти. Ми з'являємось на світ завдяки іншим людям. Ми виживаємо за допомогою оточуючих. Хочемо ми того чи ні, але в нашому житті навряд чи вдасться відшукати моменти, коли ми не залежимо від інших. Тому не варто дивуватися, що і людське щастя – це результат наших взаємин із оточуючими.

Якщо щось здається складним, це не означає, що не варто намагатися. Все навпаки: ми не намагаємося, і тому багато здається нам важким.

- Думаєш, ти мене обдурив? Пошкодуєш, що народився. — Так, багато хто мені це казав...