людина

- Я помру скоро. — Годі, що ти! - Ні, я знаю, що помру. Ох, дівчино, щось зі мною недобре робиться, диво якесь. Ніколи цього не було зі мною. Щось у мені таке незвичайне. Точно я знову жити починаю, або вже й не знаю.

Невроз не заперечує реальності, не хоче тільки нічого знати про неї; психоз заперечує її і намагається замінити її.

Скільки разів ти скаржишся на когось, стільки разів стверджуєш, що ти кращий за нього.

Простота – суть елегантності.

Досі людина мучилася питаннями, на які не було відповіді; тепер, завдяки комп'ютерам, ми стоїмо під градом відповідей, куди немає питань.

Фанатик — будь- яка людина, яка із запалом говорить про речі, які нам байдужі.

Смерть лякає не тому, що вона справді страшна. А лише тому, що ми не встигаємо звикнути до неї, не встигаємо добре розглянути її, зрозуміти, пробачити, полюбити…

— У цій машині дзеркала, як у пудрениці! — А що ти хотів, якщо вибрав машину розміром із косметичку?

У мене немає друзів, які відвідують мене. Страшно думати про те, як люди кажуть приємні речі та посміхаються, а потім просто не приходять.

... леді Алрой була схожа на один із тих дивовижних кристалів, які можна бачити в музеях і які то прозорі, то за мить зовсім каламутні.