людина

Я приміряла на себе ситуацію, ситуація не лізла. Пора худнути.

Настане час, коли люди будуть дивитися на вбивцю тварини так само, як вони дивляться зараз на вбивцю людини.

— Ви хоч розумієте, наскільки серйозні ці звинувачення? — Я прикутий до столу кайданками. Так, я розумію.

— Вони гадають, що ти якийсь Бог. Той, хто повстав із мертвих. - Я не Бог. — Я знаю. Я бачив твій член. Що ти за Бог із таким маленьким членом?

Ось мій батько завжди казав мені:«Не можеш стримати емоції — йди в комірчину, ніхто не любить істеричок».

Ти що заважаєш відпочивати, христопродавець?

Людина, як зауважує Кант, має ще дотримуватися зовнішніх пристойностей, але це ознака цивілізованості, а не культури. Цивілізованості, на відміну культури, легко навчити. Адже це досягнення техніки та технології, механізми задоволення масових утилітарних потреб – зовнішня культура. Суб'єктами, що опанували лише зовнішню культуру, легко управляти. Суспільство та держава зацікавлені саме в такій культурі, яку правильніше називати цивілізацією.

Мені не краще і не гірше. Мені – ніяк.

Будь-який співробітник театру знає, що головне це ілюзія. Брехня має бути настільки правдоподібною, що в правду не захочеться вірити.

Ці місяці були для мене школою терпіння: тепер я міг би написати цілу теорію терпіння в кількох томах. Суть її була б у тому, що після кожного провалу треба себе проекзаменувати і запитати: а ти, можливо, неправий? Якщо неправий, сходи з трибуни і замовкни. Якщо ж має рацію, то не вір очам: провал не провал ;« Ні» не відповідь, перечекай годину і починай спочатку.