правда

Ніколи до того моменту не усвідомлювала вона так ясно тяжкість і величезність драми, яку сама породила, коли їй виповнилося вісімнадцять, і яка мала переслідувати її до самої смерті. І вона заплакала, заплакала вперше з того дня, як трапилося це лихо, і плакала одна, без свідків, бо тільки так вона й уміла плакати.

- Ви чули про Дейві Джонса, так? Морська кісточка! Славна душа! Але якось натрапив на камінь спотикання всіх чоловіків. — Що то за камінь? - І справді... Що це? - Море! - Алгебра! — Дихотомія добра та зла! - Баби.

Дурна та людина, яка залишається завжди незмінною.

Ніхто не може вибирати своїх дітей та гнути їх, куди йому хочеться. Навіть якщо їм від цього не боляче. Навіть якщо він правий – це негарно.

В Америці, в Скелястих горах, я бачив єдиний розумний метод художньої критики. У барі над піаніно висіла табличка: "Не стріляйте в піаніста - він робить все, що може".

— Поттер перервав мене на тому, що в журналі у професора Люпіна не записано тем, які ви пройшли... — Сер, ми пройшли боггартів, червоних ковпаків, повзучих водяних та гріндилоу, — перебила Снегга Герміона. — Сьогодні ми мали приступити... — Помовчіть, міс Грейнджер, — обірвав її Снегг. — Я не питав, що ви пройшли. Мені лише хотілося вказати на безладність професора Люпіна.

Перше правило, коли подаєшся в бігу — не біжи, а йди.

Зло це зло. Менше, більше, середнє — все одно, пропорції умовні, а межі розмиті. Я не святий пустельник, не тільки одне добро творив у житті. Але якщо доводиться вибирати між одним злом та іншим, я волію не вибирати взагалі.

Немов вітер у степу, мов у річці вода, День пройшов — і назад не прийде ніколи. Будемо жити, о подруга моя, справжнім! Жаль про минуле — не варто.

…Підози можуть зайти дуже далеко – тільки дай їм волю.