правда

Чи це не дуже мало для людини — вести життя без мети. Можливо, краще здатися, поставити собі кордони і стати осілим. По суті, з настанням певного віку цього і чекаєш.

Це правильно розуміти інших людей. Але цього мало. Потрібна ще й чуйність. Тому що легко абстрактно«розуміти людей», якщо ви не жертва, а сторонній спостерігач. Уявіть, що ви скажете людині, яка потребує підтримки:«Я розумію людину, яка обікрала тебе, тому що їй не було чого їсти». Або:«Я розумію відморозок, який тебе зґвалтував, бо його покинула дружина і він мав випустити пару». Потрібно бути надто черствою людиною, щоб сказати таке.

Якщо на бібліотечній полиці однією книгою побільшало, це через те, що в житті однією людиною поменшало.

Щоразу, коли я кажу«так», я заздалегідь бачу, скількох« ні» мені це буде коштувати.

Я завжди бачив те, чого інші не бачили; а того, що бачили інші, я не бачив.

Потім він обійняв мене: людина, яка вміє обіймати, — хороша людина.

Не можна постійно жити у страху. Іноді треба повірити та ризикнути.

Приказки, анекдоти, вислови - це заморожені думки, інтелектуальний "фастфуд", береш готовий продукт і займаєш рот. Але я знаю значення думок та слів. Їх треба економити, тоді вони набувають цінності. Якщо треба запам'ятати якийсь девіз, то ось такий:«Якщо твої слова не цікавіші за тишу, мовчи».

... скільки ж я знаю випадків, коли брали шлюб повні надії та віри, що знайшли вдалу партію з погляду кревності, чи освіти і виховання, чи добрих властивостей натури, і виявлялися цілком обдуреними і змушені були миритися з повною протилежністю всьому, чого чекали! Що ж це, як не пастка?

У Росії нічого немає , але є пісні, від яких хочеться плакати.