правда

Раневська з усіма своїми домашніми та величезним багажем приїжджає на вокзал. — Жаль, що ми не захопили піаніно, — каже Фаїна Георгіївна. — Недотепно, — зауважує хтось із тих, хто супроводжував. — Справді не дотепно, — зітхає Раневська. — Справа в тому, що на піаніно я залишила всі квитки.

Він різко зупинив машину. - Це тут? - спитав Бойл. - Ви ж сказали номер вісімдесят. Це і є вісімдесят. Он там, на дверях. Вісім. Нуль. - Сам бачу.

Легше забути десять поцілунків, аніж один.

Є на світі чимало людей, які з дитячих років мріють про подорожі та пригоди, щоб не лише в очах сторонніх, а й у своїх власних здаватися героями. А коли життя стикає їх із довгоочікуваними пригодами, коли небезпека близька, вони думають із каяттю:«Який чорт мені все це потрібно, понесла ж мене нелегка!»

Якщо дитина нервова, перш за все треба лікувати її батьків.

Тому, ким опановує гнів, краще почекати з прийняттям рішення.

Що означає не мати того, чого у вас ніколи не було?

Фанатизм сильніший за жалість.

Нерозуміння між чоловіками та жінками зростає, якщо вони не знають, що люблять одне одного.

- Гей, ви! Неповнолітнім вхід заборонено! Зачини двері, холодно! - Несправедливо! - Качан! — Кого це він назвав качанами? - Заткнися! Я, між іншим, при волоссі!