правда

Важко змиритися з думкою, що обличчя, яке ти любила, виявилося лише маскою...

– Цей костюм … Ви купили його готовим? - А що, схоже? Тільки не це! — Якби це було так, я б не запитала. Чому Ви віддаєте перевагу костюму, пошитому на Вас? Він підходить Вам і тільки Вам, тому що кожен шов робився з думками про Вас. Або Ви підходите під піджак, або піджак підходить Вам.

Насправді важливим є не те, що ми говоримо, а те, що ми НЕ говоримо, те, що НЕ можемо відкрити, навіть якщо хочемо. Це і є справжнє.

Коли мама відпускає сина, з нею відбуваються таємничі речі. Вона «отримує» назад чоловіка, який поділяє її принципи, знає її недоліки, приймає її слабкості дбає так, як жодна інша людина. Він її син, а вона мати. І це чудово як саме життя.

Коли людина грішна, неважливо дрібні гріхи чи великі.

Вихід є завжди.

Сили виростають у боротьбі.

Якщо скажеш що-небудь у дусі« Немає лиха без добра» я запущу тобі в голову арахісовий сендвіч.

Ніколи й нікому він не відкрив би таємниці заначки. Це все одно, що себе віддати. Але Алхузур тепер був Сашком...

- Незрозуміле завжди страшно. Добре навчитися не боятися незрозумілого, тоді все було б просто. — А на мою думку, просто не треба вигадувати… Якщо поменше вигадувати, тоді на світі не буде нічого незрозумілого.