правда

Щоб вище голови стрибнути, треба, щоб хтось допоміг.

Люди готові заздрити навіть гарним похороном.

— Ви дуже дивний молодий чоловік, правда? — Я народився раніше за термін.

Церква є єдино поетичним, єдино глибоким на землі. Боже, яке безумство було, що років 11 я робив всі зусилля, щоб її зруйнувати. І як добре, що не вдалося. Та чим була б земля без церкви? Раптом знепритомніла б і похолола.

Обман, як гра на скрипці, вимагає віртуозності: щоб виступити із сольним концертом, мало бути просто добрим скрипалем. Великим чи ніяким.

Якби вміння користуватися досвідом і робити висновки допомагало, всі давно забули б, що таке війна. Але тих, хто прагне війни, ніколи не стримували і не стримають ні досвіду, ні аналогії.

...Чекаю осінь. З таким нетерпінням, що готова принести їй у жертву всі інші пори року. І я зовсім не шкодуватиму про вчинене. Мені потрібна осінь. Дуже дуже. Вона випустить світ тих, хто загнаний у темний кут виживання. Вона не змусить повторювати жорстокі, але правдиві слова: "Якщо ми всі самотні, то на самоті ми всі разом ". Осінь називають сезоном смутку. Я не згодна: справжній сум приходить разом з літом, коли нема з ким розділити щедрість сонця…

Якщо вам хочеться похвалити когось – зробіть це негайно, а якщо посваритись – відкладіть до завтра: можливо, ви вважаєте, що цього робити не варто.

Справа не в тому, що мені не хочеться плакати, навпаки, дуже хочеться. Просто хтось повинен залишатись сильним, щоб сильними не довелося бути всім вам.

Що в будинку, то все належить господаркам. І до погрібних запасів і до їстівного в клітях торкається лише жіноча рука. Чоловік у жіночі справи не входить. Без господині чоловік голодний насидиться, але не доторкнеться до пічної заслінки, не підніме творила в льоху, не сунеться у хлібну скриню. Такий звичай. Недаремно говориться, що без господині немає господареві ні ковша, ні шматка. Господиня у пошані.