правда

Мені подобається, коли людина серйозно розмірковує про матерії, в яких вона нічого не тямить. Це звучить по-дитячому і заспокоює нерви. Вузькі фахівці наганяють нудьгу.

Нас відвідують ангели, але ми дізнаємося їх лише після того, як вони відлітають геть.

— Ви ще дуже молоді, щоби так розмовляти. — Оце мило! "Ви ще молоді"! Отже, молодих можна ображати скільки завгодно, і вони мають мовчати.

— Я вільна людина! — Був вільний лапоть, та з ноги впав.

... всякого роду милостині мають неминучу тенденцію доводити того, хто приймає їх до жебрацтва.

Ти – не кішка. В тебе не буде в запасі ще вісім життів. Тому живи так, щоб після твоєї смерті тебе ще довго згадували.

Я побачу каміння, не схоже на інші камені, побачені мною. Клас!

- Фу, я ненавиджу щурів! — У мого брата була сама, коли ми були дітьми. Вона була досить мила. Він назвав її Антоніо. — Я бачила, як одна прогризла дитині обличчя. Я назвала її«ебаний лицегризучий щур».

- Я заплутався, Вероніка. - Як і всі ми, Арчі. І, якщо чесно, ти менший за інших.

У цьому наша різниця – ви хочете програти по-дрібному, а я хочу виграти по-крупному.