правда

За богом грішники женуть, мусолять його, з рамсами пристають. Праведній людині з богом, як із водієм автобуса — нема про що розмовляти. Маршрут зрозумілий: довіз - вийшов.

Ідіть. Вас я не віддам, І не просіть, не дочекаєтесь. Ви тут зі мною залишаєтеся. А я... я з Вами буду там.

Великодушна людина повинна мати кілька недоліків, щоб не засмучувати своїх друзів.

Якщо у тебе великий живіт, тобі треба вважати себе інвалідом доти, доки ти не станеш худим.

Ті, хто вбиває себе, ніколи не думають про тих, хто лишається.

Я не роздивився тебе, коли ти була поряд. Тепер, коли тебе нема, я бачу тебе всюди.

Цієї зими, навіть якщо ми укутаємося, холодна байдужість змусить промерзнути до кісток.

Якщо хочеш, щоб люди нічого не помітили, то не треба обережно.

Кажуть, що всі дороги мають кінець, але іноді кінець схожий на початок, навіть якщо ти пройшов дуже довгий шлях.

... Рідко, рідше, ніж ранньою весною - грозу, доводиться бачити людей з повною свідомістю своєї людської гідності, мирних, але непоступливих, мужніх, але пішли далеко у своїй свідомості від первісних форм життя.