правда

Хороші дівчинки не рухають прогрес і погано трахаються.

- Все в руках Божих. — Все в руках колегії кардиналів, мамо. А це не одне й те саме.

- Ай яй яй! — вигукнув артист, — та невже вони думали, що це справжні папірці? Я не припускаю думки, щоб вони це зробили свідомо. Буфетник якось криво й тужливо озирнувся, але нічого не сказав. — Невже шахраї? — Тривожно спитав у гостя маг, — невже серед Москвичів є шахраї?

— Чи користуєтесь інгалятором? - Постійно. Витрачаю один балончик на тиждень. — І ви його вірно використовуєте? - Я що, схожа на ідіотку? - Ні. — Покажіть мені, як ви ним користуєтеся.

Життя — це книга, і попереду на мене чекають тисячі сторінок, яких я ще не прочитала.

- Чорт забирай... Живуть люди... Закохуються, ходять у театри, у бібля... - Не висловлюйся, Біллі! — …у бібліо-те-ки.

У цих похмурих кімнатах знайшовся давним-давно, я постійно намагаюся знайти хоч одне вікно, щоб відчинити його. Промінь, що проник збоку, я міг би порахувати втіхою. Проникне зовні світло зробило б життя виносним. Але вікон немає, і може це і на краще, що мені їх не відчинити: можливо, що світло лише нова тиранія. Хтозна, які речі може він осяяти.

Думаю, будь-хто, хто має думку і висловлює її, когось образить.

Порожній мішок не поставиш.

Для деяких тільки небо – межа. А декого навіть небо не зупинить.