правда

- Ви перейшли межу. — Усі грані вже давно стерті.

Ні, ти не злий. Але й не добрий. Ти байдужий. А це майже злий. Самої трішки не вистачає. Одного маленького кроку.

Я вірю в те, що колись люди справді були маленькими мавпочками. Принаймні щоранку, коли я заглядаю в дзеркало, я передаю Дарвіну привіт. У такі моменти його правота особливо очевидна.

Ви були б найнещаснішою людиною в цьому житті, якби не читали книги та вірші.

— Я шльопну Кемерон по попці, Формана обкличу нігером, а Чейза... його я теж по попці шльопну...

Прийти до того, що немає різниці між винним і жертвою, значить втратити будь-яку надію. І називається це пеклом, моя дівчинка.

Люди здебільшого не живуть для чогось. Вони живуть. І крапка.

Перший обов'язок, щоб діти слухалися батьків. Це не нами заведено, не нами скінчиться.

Взаємодія з людьми може бути справжнім пеклом. Або чудовою духовною практикою.

Господи, ти дав нам величезні ліси, неосяжні поля, глибокі горизонти і, живучи тут, ми самі повинні бути по-справжньому велетнями.