правда

... жінки народ неймовірно практичний: одразу ж будують нові плани на руїнах старих.

«Я пішла. Чмоки» Ну які, нахер, чмоки? Хочеш поцілувати – поцілунок.

Усього вина, вичавленого з усіх грон винограду на світі, не вистачить, щоб ревнивцю знайти в ньому повне забуття.

Насолода - добре, біль - погано, сором - безглуздо! Це моя нова життєва позиція.

Брехня і мовчання — два тяжкі гріхи, які особливо буйно розрослися в сучасному людському суспільстві. Ми справді багато брешемо — або мовчимо. Але з іншого боку, якби ми цілий рік говорили — причому тільки правду і нічого крім правди — то як знати, може, правда й втратила б усю свою цінність...

Це було найжахливіше: раніше між світлом і пітьмою простежувалася чітка межа. Одне добре, інше погано. Але зненацька все змінилося. Темрява, як і раніше, залишалася таємничою та лякаючою, але я почала боятися і світла теж. Світло оголює все, що намагаєшся сховати, навіть якщо здається, що воно сховане дуже добре.

Вивантаживши продукти, він зайшов у зал привітати Клавдію Лаврентіївну - його охопили старі добрі почуття ненависті до ніжно улюбленої тещі: - Доброго вечора, Клавдія Лаврентіївна, - наближаючись до нірвани, сказав Семен Пилипович. Теща зло посміхнулася - мабуть, теж була рада зустрічі. - Клавдія Лаврентіївна, а ось книги, що ви недавно випадково впустили, - Семен Пилипович махнув у бік книжкової полиці, що покриває стіну від підлоги до стелі, - ви читали? – Так. Читали, читали. Чи не дурніший за інших. Гоголів, Моголів, Пушкіних там усяких. - А щодо зарубіжних класиків, скажімо, Байрона? – Читали, читали, напередодні перечитували. У Семена Пилиповича засмоктало під ложечкою. Він витяг книжку з ряду і швидко перегорнув її. Стодоларова купюра сама випурхнула з книги перед здивованим поглядом Клавдії Лаврентіївни. - Неуважно ж ви читаєте класиків, - з'їхидничав Семен Пилипович, підібравши купюру з підлоги.

З усіх сильних почуттів, ревнощі, ймовірно, найнекерованіші. Вона забирає розум, вона лежить глибше за мислення. Вона завжди при тобі, як чорна пляма у вічі, вона знебарвлює весь світ.

Я завжди ненавиділа біологію. Кого хвилює, як ділиться клітина? Ділиться, і все тут.

Справи йшли добре, але невідомо куди.