правда

— Ми, мабуть, лежимо в палаті для кінчених... Така комора. [ Ідуть на кухню в пошуках солі та лимона ] - Може треба було запитати у кого-небудь? - Ага! Сестра, чи немає солі та лимончика, а то текілку нема чим закусити...

Один захід сонця не схожий на інший, фарби неба не бувають однаковими.

А зараз небо синє-синє, у ньому пасуться овечки хмар, зроблені із цукрової вати.

Якщо ти не закриєш свій рот, то наступне, що з нього вилетить - твої зуби.

Якщо я ще раз побачу, як ти плачеш, то збожеволію. Ніхто ще не бачив, щоб у квітки по пелюстках текли сльози.

Братів треба захищати.

Найбільше розчарування ти відчуваєш, коли ти досяг того, чого хотів. Тому що ти не розумів наслідків.

— Вибачте, я знову про своє, але мені дуже цікаво про вуха. Вас правда штирить? Тобто якщо вуха почервоніли, то ви збуджені? - Так це так. А ще, буває, прокидаюся вранці, а вуха набрякли.

Найкращі ліки робити так, як вам завгодно.

Лапуля, вся річ у тобі. Ти, як і раніше, вважаєш, що такого маленького нещасного пиріжка, як ти, ніколи нічого не вийде.